Матеріали автора Валерія Павленко

Окупація Півдня України винятково жорстока як до дорослих, так і до дітей. Щоб схилити людей до співпраці, росіяни використовують будь-які методи — від підкупу до тортур. На своєму ютуб-каналі Texty.org.ua поговорили із заступником Центру близькосхідних досліджень Сергієм Даниловим, який досліджує окупацію на Півдні, про те, як живуть українці під російським гнітом. Тут пропонуємо конспект розмови.

Редакція Texty.org.ua запускає власний YouTube-канал, щоб ще більше людей могли дізнаватися про важливі суспільні процеси. Відео доповнюватимуть наші глибокі аналітичні матеріали, щоб допомагати нашим читачам і глядачам краще зрозуміти складні теми.

“Коли міська рада оголосила, що наш проєкт переміг, приблизно 70% коментарів були скептичними чи несхвальними, — згадує співавтор меморіалу пам’яті Героїв Небесної сотні у Львові Андрій Лесюк. — Це був один із перших таких меморіалів у Львові: пам’ятник, але без пам’ятника. І багато хто цього не розумів. А потім я бачив, як до цього меморіалу регулярно приходили люди, які його критикували”.

Радіоелектронна боротьба (РЕБ) до 2022 року в Україні вважалася нішевою сферою «розумників», якою займались одиниці фахівців. Сьогодні в ідеалі принципи роботи РЕБ має знати кожен боєць, а РЕБівець повинен супроводжувати кожну навіть найменшу бойову групу.

21 листопада рано-вранці Росія вперше застосувала проти України міжконтинентальну балістичну ракету, хоч і без боєзаряду. Росія вже багато разів атакувала Україну зброєю, яка може нести ядерну боєголовку, і навіть запускала ракети з імітаційною ядерною боєголовкою. Та остання атака була особливою. Ця ракета, яку наші експерти називають «Рубєж», а Путін — «Орєшнік», мала особливий звуковий і візуальний ефект.Read in EnglishМи поспілкувалися з людьми, які опинилися поруч із місцем прильоту.

У Чернівцях проблему заторів і хаотичного паркування вирішують не розширенням доріг, а інвестиціями в зручний громадський транспорт, розширенням веломережі та створенням комфортних умов для пересування пішки. Приклад Чернівців варто наслідувати всім українським містам.

Дарницький міст — це київський довгобуд, який почали зводити ще у 2004 році. У серпні 2023-го з Дарницького мосту нарешті добудували два з’їзди, які сполучили міст з Осокорками, Позняками та Березняками. Але для пішоходів стало тільки гірше. А поруч виріс новий величезний житловий квартал.

“Ми попросили розвернути будинок на 180 градусів, щоб вхідні двері виходили не на вулицю, а всередину ділянки, — розповідає Марина Гордієнко, власниця одного з відбудованих будинків на вулиці Вокзальній у Бучі на Київщині. — Також попросили посунути будинок трохи ближче до вулиці. Усе врахували”.

За два з половиною роки повномасштабного вторгнення влада не розробила сталих механізмів пошуку довготривалого житла для переселенців. Життя в студентському гуртожитку — це, по суті, все, на що можуть у найкращому разі розраховувати майже всі, хто залишає свої оселі в містах, до яких наближається лінія фронту. Поодинокі винятки лише підтверджують загальну практику. Ми поїхали до Львова та Рівного і поспілкувалися з щойно евакуйованими мешканцями Покровська.

Це був зліт МіГа, на одній із зупинок автобус став і водій заглушив двигун. Люди в салоні притихли, чекали, може, пронесе. А тоді водій виходить зі своєї кабіни й обурено каже: “Всьо, тривога, приїхали. Чого сидим?”. Київ залишається одним із лише трьох українських обласних центрів, де громадський транспорт зупиняється на час повітряних тривог. Навіть у Харкові, Одесі, Дніпрі та Запоріжжі, де обстріли частіші, ніж у столиці, такої заборони немає.Read in EnglishТекст: Валерія Павленко, аналіз даних: Влад Герасименко, дизайн: Надя Кельм